Гощанський академічний ліцей Що зробити, щоб розвинути емоційний інтелект дітей
- Визнайте почуття – дайте знати дитині, що ви розумієте, що вона відчуває себе засмученою, розгубленою, сердитою або сумною. Не засуджуйте ці почуття, просто розпізнавайте, озвучуйте та приймайте їх. Іноді це вся допомога, яка необхідна дитині для того, щоб впоратися зі своїми емоціями. Це також навчить її розпізнавати подібні почуття, коли вони виникнуть знову.
- Давайте визначення емоціям – підкажіть дитині слова, які допоможуть їй зв’язати почуття з певною назвою. Почніть із простих почуттів, таких як радість, печаль, гнів і в міру дорослішання дитини переходьте до більш складних емоцій, таких як розчарування, фрустрація тощо.
- Будьте присутні – це складне завдання. У нашому багатоцільовому світі стає все важче приділяти безроздільну увагу іншій людині. Проте присутність батьків має вирішальне значення для розвитку емоційного інтелекту дитини. Присутність означає повне зосередження уваги на іншій людині. Це означає, що не можна розмовляти з дитиною й паралельно перевіряти електронну пошту, не можна проводити виховні бесіди з донькою в продуктовому магазині. Взагалі нічого поганого в цьому немає, але такі розмови не повинні замінювати встановлений щоденний корисний час для зв’язку та безпосереднього спілкування. Таке продуктивне спілкування означає для виховання більше, ніж будь-який інший інструмент. Читання також може виявитися чудовим способом «бути присутнім» з дитиною. Історії змушують зосереджувати увагу і батьків, і дитини та призводять до обговорення емоційних переживань персонажів.
- Рольові ігри – коли дитині складно впоратися з емоціями, такими як гнів, утрата, фрустрація, або ж вона не проявляє емпатії до емоцій інших людей, запропонуйте малюкові рольову гру, в якій кожний з вас буде грати свою роль. Рольові ігри розвивають емпатію й часто є найшвидшим способом розрядити вибухонебезпечну ситуацію. Пам’ятайте про те, що не можна засуджувати дитину. У кінці гри спитайте малюка, чого вона його навчила. Чи змінилось його ставлення до ситуації? Чи полишило його почуття гніву, засмучення, самотності тощо?
- Творчий розвиток і навички вирішення проблем – схильні до надмірної опіки батьки повинні пам’ятати про те, що не треба поспішати вирішувати всі проблеми замість дитини. Нехай вона намагається шукати рішення самостійно. Творче дослідження й рішення проблем дозволяє дітям розвивати відчуття верховенства над їхнім власним світом. Вони переживають відчуття «процесу», починають формувати міцну впевненість у собі та внутрішню систему самоконтролю. Творче рішення проблем дає дітям можливість оцінити свої емоційні реакції на складні ситуації. Заохочуйте дитину придумувати кілька рішень однієї задачі, щоб розвивати життєстійкість і гнучкість.
- Прищеплюйте емпатію – як чудовий спосіб виховання емпатії можна використовувати спілкування із тваринами. У дітей розвинена природна любов до тварин, і завдяки світу мультиплікації малюки наділяють своїх вихованців людськими якостями. Домашня тварина дає дитині можливість спостерігати поведінку, яку вона використовує для вираження своїх потреб. Це чудовий спосіб для дітей, щоби почати спостерігати й розуміти сигнали невербального спілкування.