Перейти до контенту

Про кишенькові гроші

Поговорімо про кишенькові гроші .

Чи варто дітям давати кишенькові гроші? Скільки і з якого віку? Чи треба контролювати витрати дитини? Хто повинен давати гроші – мама чи тато?  Чи варто сплачувати виконані доручення? Якщо дитина зробила поганий вчинок, батькам варто перестати давати гроші?

Кишенькові гроші  – це засіб, який виховує у дітей самостійність, відповідальність та  впевненість у собі. Із грошима необхідно навчитись поводитись правильно. Дитина ще

змалечку  має вчитися планувати прибутки і витрати.. Якщо її цього не навчити, то у дорослому житті їй доведеться складно. Зрозуміло: що менша дитина, то менше треба давати грошей, і що старша, то навпаки. Школярам гроші потрібні на харчування, на проїзд. Можливо , ще потрібні гроші на ручку чи зошит .Дитина, коли має “свої“ невеличкі гроші почувається вільнішою. При цьому необхідно чітко пояснювати, що ці гроші  ви даєте на булочку , а ці на ручку, а не на жуйку чи на розваги. Якщо батьки дають гроші не тільки на день, а. приміром , на тиждень, то так само треба говорити, для чого вони це роблять, скільки грошей і на який термін дитина отримує.

Деякі батьки практикують оплату за гарні оцінки, хатню роботу. Не можна стверджувати однозначно, що за виконані дитиною доручення та за шкільні досягнення батькам треба платити. Все залежить від стосунків у сім`ї. Можливо, варто спробувати, але не можна робити з цього самоціль, інакше це може обернутися на шантаж. Хатню роботу найкраще розподілити між членами сім`ї. Адже мамі ніхто не платить за те, що вона варить суп, прибирає, миє посуд. Дитині все можна пояснити і домовитись з нею. Не варто також преміювати її за гарну поведінку і слухняність Це має бути не подвигом, а щоденною нормою.

Батьки повинні спрямовувати та контролювати витрати кишенькових грошей дитиною. Спокійним тоном пояснювати, куди можна їх витрачати, питати, чи вистачило грошей, чому не вистачило. Кричати, вимагати звіту, звинувачувати дитину не варто, оскільки одразу порушується рівень довіри. Коли дитина маленька, то слід у неї питати , на що вона витрачає кошти, якщо ж це підліток, то лише цікавитись, щоб він не думав, що йому не довіряють.

Не має принципового значення хто забезпечує дитину грішми: мама чи тато.   Усе залежить від того, як заведено в сім`ї. Головне , щоб не було так, що мама дає гроші зранку, а тато ввечері. Багатьох батьків турбує, якщо дитина зробила поганий вчинок, то чи варто перестати давати їй гроші. Можна  просто зробити деякі обмеження  на певний термін, обговоривши вмотивованість такого вчинку. Бажано, взагалі, включати  дитину в обговорення сімейних витрат. В міру дорослішання дитини потрібно вводити її в курс економічного життя сім`ї.

У дітях потрібно виховувати ставлення до грошей як до засобів, а не як до мети І пам’ятайте. Хоч скільки б ви не виділили грошей своїй  улюбленій дитині, бажано, щоб вона ніколи не відчувала гострої нестачі і вміла добре  їх рахувати.